Муза Неба

                 ТРЕТІЙ ДЕНЬ

                

Три ночі страху, відчаю і болю

Три ночі   сліз, й похованих надій

- За що вони, ті люди так  з Тобою

Учителю, Ісусе дорогий?

Арешт в саду, Преторія, солдати,

На ранок суд і збурена юрба

В Тобі людину навіть  не впізнати,

А з рук Пілата капає вода

Тебе вели дорогою на страту

Той грубий хрест був надто вже важкий,

А ми могли лиш в натовпі стояти,

Не мали права й втерти піт липкий

Дорожній пил сідав на свіжі рани,

До них прилип скривавлений хітон,

І доносилось мамине  ридання,

Все навкруги немов жахливий сон

Коли Твої долоні прибивали

Ти скрикнув і протяжно застогнав

Як тіло  наскрізь  цвяхи роздирали 

Ти вбивць Своїх за це не проклинав

Ми всі там під хрестом тоді стояли

Священики, солдати і жінки

Ти помирав і смерть торжествувала

Три найтемніших ночі на планеті,

Здавалося, не буде їм кінця,

І «Реквієм» грав Вітер на кларнеті,

І Місяць не показував лиця

 
Я не вірю ні жодному слову,

Ні афішам  твоїм брехливим,

Всі обіцянки тільки полова,

Я з тобою не стану щасливою

Не світи ти вогнів рекламних,

Не співай ти романсів ніжних,

Не нагадуй відносин давніх,

Коли йшла по дорозі грішній

Що би ти не робив для мене,

Малював би по небу  квіти,

Чи прекрасні писав поеми,

Або ніжністю плавив граніти

Не повЕрнусь я більш до тебе,

Завидющий лукавий світе,

Я тепер громадянка  Неба,

Моє серце Христом зігріте

Я Ісусу залишусь віддана,

Хоч земна і така безсила ,

Як я можу не бути вірною,

Коли дав мені білі крила?

Полюбив Він мене недостойною,

На долонях Христа я записана

В небесах, за простором зоряним

ДорогА моя вірність Спасителю