Ти містом блукаєш, і шарпає вітер
Кидає під ноги як листя, думки…
І боляче в грудях , бо серце розбите.
І друг не приходить подати руки.
Так порожньо в серці і темно у вікнах.
А люди назустріч похмурі й чужі
Тобі розуміння
бракує і світла,
І теплого дотику
знов до душі.
Є Той, Хто чекає і Хто обігріє,
Він камінь великий
з душі забере,
Огорне любов’ю,
без слів зрозуміє,
Назавжди із пам’яті чорне зітре.
Відкриє обійми , сховає під крила,
І сином коханим тебе назове.
Розкриє вгорі над тобою вітрила,
І вітром наповнить і дасть все нове.
Це
Христос – твоя надія і життя!
Це
Христос – у Ньому спокій й майбуття.
Залиши свої тривоги, і блукання всі дороги,
Повернись лицем сьогодні до Христа!
Комментариев нет:
Отправить комментарий