С.М.

З Вас починається Весна

Дощить й сміється...

І ніжність всім  несе вона,

Як Ваше серце...

Долоні Вашої  тепло -

Вербовий котик...

Поради Вашої крило –

До серця дотик...

Так люблю чути голос Ваш –

Бальзам на душу..

Яскравий  посмішки вітраж,

Що ніч зворушить...

Це Ваша  сонячна душа,

І Мудрість звише,

Бо Ангел там у  небесах

Вам вірші пише...

Від спотикання  збереже

Бог Ваші кроки...

І хай життя собі несе

І дні і роки..

Дочка Небесного Царя,

В короні слави,

У місті без календаря

Він Вас чекає..

А в Чернівці прийшла Весна,

На  Ваше свято...

Я Вас люблю, дозвольте Вас

По-ці-лу-ва-ти...

         ДИРИГЕНТУ

Сіяч добра і заповідей Божих,

Співак і проповідник й диригент,

Так мало є людей, на тебе схожих,

Це справді так, і це не комплімент.

Ти вірний Богу, мудрий, справедливий,

Ти чуйний, щирий, ти -  хороший друг,

Смиренний, скромний,чесний, незрадливий,

Ти любиш все живе, що є навкруг!

 Протопчеш ти  стежину в бездоріжжі,

І рейки у пустелі  прокладеш ,

У осінь дощову, чи в  зиму сніжну,

Розділиш біль й журбу чиюсь візьмеш.

Ти – геніальний, ти талановитий!

Цілий оркестр захований в тобі!

Мелодії небесній  весь відкритий,

 Сто тисяч  гамм у тебе у душі.

Ти наш Скрипічний Ключ, натхнення наше!

Так легко нам співається разом,

Ми щиро тебе любимо, наш Паша,

Ти наш весняний, світлий камертон!

Вітаючи тебе із Ювілеєм,

Бажаємо рясних благословінь!

Господь хай буде піснею твоєю,

Душею в небеса ти завжди линь!

          ПОДРУЗІ

Цей дощ квітневий, він не назавжди,

Бо там за хмарами десь є весняне сонце.

І серденька заплакане віконце

Воно зігріє, і всміхнешся ти.

Ти не журися, тим, що хмарні дні

І звечора до ранку дощик сіє,

Десь є  підсніжник  щастя і надії,

Бог подарує диво це тобі.

Ще трохи і злетяться ластівки,

І принесуть тобі  на крилах сонце,

І защебечуть край твого віконця,

І хтось торкнеться серця і руки.

До того лиш омріяне прийде,

Хто вмів завжди  без нарікань чекати.

Хто в дощ і в  сніг не розучивсь сміятись,

Хто Небу щиро дякував за все.

Подружко мила, я тебе люблю!

І вірю в те, що станеш ти щаслива!

І що любові благодатна злива

Проллється з неба..Я про це молюсь.

         МАМІ НА 70 РІЧЧЯ

Вже Сімдесят... Багато це, чи мало?

В порівнянні із Вічністю – лиш мить...

З них 38 з Богом мандрували,

У серці пісня вдячності  бринить.

Вам Сімдесят благословенних років,

Голівка біла, наче перший сніг,

Нелегко  дуже вже даються  кроки,

Ступила осінь на життя поріг.

Матусю люба, мамочко рідненька,

Не так важливо, скільки буде літ,

Чи будете Ви немічна й старенька,

Для нас же Ваша сивина – як цвіт.

Всміхнетеся , і усміхнеться небо,

Зажуритесь і в серці тьохне жаль

Нічого більше у житті не треба,

Лиш  плечі би не горбила печаль.

Цілуємо м»якесенькі долоні,

І як в дитинстві  тулимось до Вас,

Сини далеко, коло Вас лиш доні,

Таке життя , і для всього свій час.

За Вас, рідненька, дякуємо Богу,

Молитви Ваші бережуть в житті,

Нехай Господь благословить дорогу,

В здоров»ї, у любові й доброті.

                         НАЙДОРОЖЧІЙ ПОДРУЗІ

В твоїх очах осіння тепла  гамма ,

У посмішці – зажура падолисту,

І сонячно в душі, неначе в храмі,

Де ім»я Боже свЯтиться пречисте.

Ти слухаєш – я хочу говорити,

Говориш – перетворююсь на тишу.

Від болю  смеркне – можеш посвітити.

А я твоє  безсоння заколишу.

Торкнешся – проростають мені крила,

Помолишся за мене – я сильніша.

Така, як  є,  в тобі я вся вмістилась,

Ти в мене є – тому пишу я  вірші...

 Це Бог мене нагородив тобою,

 І я за це безмірно вдячна Небу.

З тобою щастям поділюсь й  журбою,

І як довіриш – помолюсь  за тебе.

Не знаю, що тобі подарувати,

Всього, що ти достойна, я не маю.

Дозволь тебе від серця обійняти,

Признатись, що люблю і... ОБОЖАЮ! J

                ТОБІ

Вже осінь пряде веретеном дощі,

А в твоїх очах лазурове безмежжя,

А в тебе, в розвесненій юній душі,

Легесенький бриз обійма узбережжя.

Над світом осіннім звучить клавесин,

 І сосни стоять, наче горді бемолі.

 І листя завіса – старий кармазин...

А в тебе в душі – «До Елізи» - Бетховен.

Лягають на клавіші пальці Творця,

І долі твоєї - в руках партитура.

Що має початок, не має кінця,

І доля така не буває похмура.

Бурштинові краплі солодких надій

Застигли на віях , чекаючи Щастя,

Лети, не здавайся, надійся і мрій!

І з Божим натхненням усе тобі вдасться!

ДОЧКЕ           

Доченька моя, опять зима…

Немало  зим пришлось на нашу долю,

Сегодня ты уж бабушка сама,

Представь, – мы обе  бабушки с тобоюJ

Летели годы..всё, как бы вчера - 

Вот детство, юность, замужество, дети…

Всему черед свой, и своя пора…

Уж  солнышко твоё  стоит в зените.

Но  ты как прежде, излучаешь свет,

И краше жемчугов твоя улыбка.

Для мамы -  взрослой дочери  ведь нет,

И возраст в паспорте – нелепая ошибка.

Родная, пусть Господь вознаградит,

За въюги все, что леденили душу.

Пусть осень  твою теплую продлит,

И пусть покой  дождями не нарушит.

Судьба твоя от  Господа – поверь,

 Был полный штиль, иль море бушевало.

Но дважды не войти нам в ту же дверь,

Не возвратиться к Юности причалу.

Прими от Бога Золото  твоё!

В награду за тревоги, боль и слёзы.

Три Диадемы Он тебе даёт,

Три внученьки, три драгоценных розы.

Благословений, доченька, тебе!

Я не устану за тебя молиться.

Пусть  больше солнца  будет в декабре!

Желанное пусть всё осуществится!!

              ПОДРУЗІ
 
Народжена взимку, ти носиш у собі Весну!
 Підсніжників ніжність й рожеву тендітність тюльпанів,
 Сережок вільхових  дитячу наївність  просту,
 Серпанок ранкових пречистих травневих туманів.
 
 Ти  -Жінка, Ти - Мама, Ти-  Подруга, -в тобі усе,
 І сльози , і посмішка, й подив, і тиха молитва.
 Зажуришся – Ангел в долонях відраду несе,
 І Небо до твоїх бажань є уважне й відкрите.
 
В цей вечір засніжений хочу принести тобі
 Не пишні букети, не запах розкішних парфумів,
 А серця частинку і декілька  сонячних слів,
 Сказати тобі, що для нас ти як свіжості струмінь.
 
  Хай вогники теплі дарують і друзі й рідня
  Хай радість і щастя дарує  твій Татко Небесний.
  Ти Жінка  щаслива, а решта – земна  маячня,
  Попереду в тебе квітучі і   сонячні весни!

               Б Р А Т У

Твоя весна ступила на поріг,

Благословенний  березень крилатий.

Ти став дорослим аж на цілий рік,

Мій старший, мій любимий рідний брате!

В цей особливий і прекрасний день,

Я стільки маю  доброго сказати.

Бо серед  близьких і чужих  людей

 Для мене наше спілкування -свято!

 

З півслова розумієш ти мене,

 Ти серце моє завжди відчуваєш,

 Коли буває біль його торкне,

 Цілюще слово миттю відшукаєш.

 Ти приклад віри, сили й чистоти.

 У тобі мудрість, стриманність, терпіння.

 В твоєму серці стільки  доброти.

  Я гріюсь в його теплому промінні.

Колись дідусь тебе благословив,

З тих пір на тобі є благословення.

Господь служіння в Церкві доручив,

Щоб ти збудив у молоді натхнення!

Ти лідер, в тобі іскорка Христа!

Ти вмієш згуртувати, запалити.

Юначих мрій у тебе чистота,

Ти навчений по Слову Божім жити.

Я прошу в Бога доленьку тобі,

Щоб серденько кохане поруч було.

Тебе вітаю,брате  милий мій!

Дивись вперед, не згадуй що минуло!

                  ТАТОВІ

Наш сивий Яворе, наш найдорожчий  тату,

Як невблаганно дні кудись летять.

Сів на порозі твій Вісімдесятий,

Журливо озирається назад.

Гніздо родинне наше спорожніло,

Порозлітались діти хто куди.

І твоє серце раптом защеміло,

Але сьогодні ми зійшлись сюди.

Щоб, як в дитинстві міцно обійняти,

 Торкнути цю пречисту сивиину.

Щоб стільки ще важливого сказати,

Відкрити тобі серця таїну.

Ти приклад для  дітей і для онуків,

Живої віри справжній патріарх.

Твої, підняті у молитві руки,

Вимолювали доленьку для нас.

Ти не згинався в натисках від бурі,

Ти не здавався вітру і дощам.

В часи погожі і у дні похмурі,

Давав  наснагу і надію нам.

Пробач нам, тату, що буваєм рідко

Ми в рідній хаті, на своїй землі.

Що вже  повиростали твої  дітки,

Тепер онуків бавимо самі.

В твій Ювілей ми дякуємо Богу,

За  золотих твоїх Вісімдесят!

За всю тобою пройдену дорогу,

Вогні молитви, що на ній горять.

Хай Бог благословить тебе, наш батьку,

Хай твої кроки збереже від зла.

На чужині ми  будем відчувати,

Тепло і захист  рідного крила!

        МОЛОДОМУ  КАПІТАНУ

Капітани закохані в море,

Капітани з вітрами дружать.

 А коли підіймаються в гори,

То відразу за штормом тужать.

Капітани носять у грудях

Невгамовне, відважне серце,

Капітани не плачуть на людях,

Хоча щирі вони і відверті.

На погонах у капітана

Краплі моря  такі солоні,

Капітан не гордиться рангом,

Йде назустріч морській безодні.

Ти такий, молодий капітане,

 Бо завжди на зв»язку із Небом.

Твоя віра спасла б «Титанік»

Якби в цьому була  потреба.

В День народження твій бажаю

Я не тільки «сім килів під штилем»,

Нехай буря і шторм надихає

Тебе бути у Бозі сильним!

                          ПОДРУЗІ

Це щастя народитись навесні,

Коли цвітуть фіалки і тюльпани,

І соловей присвячує пісні

Одній тобі, як забринить світанок.

Це щастя мати очі голубі,

Такі  бездонні, як квітневе небо.

 І як Дністер, що вийшов з берегів,

 Щоб обійняти босоногі верби.

 Це щастя підноситися увись

 В простій  молитві, повній сподівання,

 І вірити, що станеться колись

Та  доленосна зустріч із Коханням.

Любов плекати в глибині душі,

Як паростки тендітної  троянди,

І вперто йти до щастя крізь дощі,

Назустріч романтичному LGrandу

Все  збудеться, ти тільки твердо вір!

Відомі Богу  всі твої бажання.

Там, вище всіх найкрасивішіих  зір,

Є Той, Хто береже тобі Кохання!

                     ВЕЛИКОДНІЙ

Який благословенний нині день!

У кожній квітці, в сонячнім промінні

Все  дихає життям і воскресінням,

І серце повне радісних пісень!

Як дивовижно музика звучить

Піднесено бринять її  акорди,

 І ластівки щебечуть великодньо!

Яка благословенна кожна мить!

Мені би крила  й нотний звукоряд,

Я б над  землею легко здійнялася,

І всім співала б про найвище  щастя,

Кого би лиш зустріла, всім підряд!!

Христос воскрес! Ви чуєте? – Воскрес!

В Його долонях дар життя людині,

У посмішці Його благословіння,

А у очах – бездонна синь небес!

Який благословенний день прийшов!

Великдень -   справжнє свято  Перемоги!

За  диво  воскресіння  - слава Богу!

Він є Життя! Він – Правда! Він – Любов!

Христос воскрес!  Воістину воскрес!

Христос  живий! Христос дає спасіння!

Йому  осанна, честь і поклоніння!

Звучить хвала аж до самих небес!

МОЯ ДЕТСКАЯ БИБЛИЯ
Как я люблю свою Библию!
В ней я читаю о Боге!
В дни, чудесами обильные,
С ней путешествую много.

Плачу в темнице  с Иосифом,
В битву шагаю с Давидом,
Радуюсь с  Руфью колосьями,
 И маленьким сыном Овидом.

В лодке плыву с Иисусом я,
Слышу, как буря стихает,
С Ним ничего не боюся  я,
Голос Христа утешает.

ПРИПЕВ: Библия  -  книга любимая,
                  С ней я так часто советуюсь,
                Я дорожу своей Библией,

                В ней с Иисусом я встретилась!

УТРО С ИИСУСОМ
Когда я утром просыпаюсь,
И вижу рыжий луч в окошке,
Как с бабочкой играет кошка,
То я от счастья улыбаюсь.

Я говорю Иисусу : »Здравствуй!
Спасибо за денёк чудесный!
Что слышу ласточкину песню,
Сегодня настоящий праздник!

Я босиком бегу навстречу
Ромашкам, ветерку и тучам,
Мой Иисус, Ты Самый лучший!
И я Тебя сегодня встречу!

   МАМА
Я самая богатая на свете,
Есть мама у меня, какое счастье!
А ведь живут и сиротами  дети,
Без маминой заботы и участья.

А у меня есть мамины ладони,
Есть добрые глаза, её улыбка,
Я самая счастливая сегодня,
Стучит её сердечко близко-близко.

Мне об Иисусе мама рассказала,
И научила каждый день молиться,
По капле  доброту  свою вливала,
Чтоб солнышком для всех могла искриться.

ПРИПЕВ: У меня есть мама, солнышко родное,
                 Что лучами греет, и хранит от бед,
                  Мамино  сердечко каждый день со мною,

                   Никого дороже в целом мире нет!

РОЖДЕСТВО ПО-ДЕТСКИ
Спит на соломе маленький Иисус,
А рядом дышит беленький ягненок,
В глазах Марии притаилась грусть,
«Что ждёт тебя, мой дорогой ребёнок?»

Заглядывают звездочки в проём,
И пастухи столпились у порога,
Им возвестили Ангелы о Нём,
Ведь крошечный малыш – подарок Бога.

Мне тоже бы хотелось с ними быть,
Потрогать Иисуса за  ладошку,
Но через годы только веры нить,
Мне проложила к тем яслям дорожку.

                 Иисус был маленьким, как я,
                 Но было его сердечко чистым ,
                 Потому и я хочу сиять,

                 Для Христа быть звёздочкой лучистой!

МОЕМУ АНГЕЛУ…

Я просто тебя люблю…
И слов мне других не надо…
И я за тебя молюсь,
И ты для меня – награда!
И ты мне нужнее всех!
Ты многих других дороже!
Ты чист, как рассветный снег,
Ты светел, как Ангел Божий

Что доброго сделать могу
В январский холодный вечер? –
Я ПРОСТО ТЕБЯ ЛЮБЛЮ!!!
Мой солнечный человечек!!

       БОЛЬШЕ НЕТ ТОЙ ЛЮБВИ

Любовь Отца,  была  так  сильна,

Он  за людей  Сына  отдал.

 И  разрывала  сердце

  Отчаянная   боль

Сын  умирал...Сын умирал…

 Как выдержать разлуку?

Как в сердце боль унять?

 Отец страдал...Отец страдал …

                За меня! За тебя!

                Божий Сын там умирает.

                Боль греха, стыд греха

                Иисус там  за нас   принимает

Стекала кровь по древу креста,

И запеклась на шипах   венца.

И гвозди  раздирали

 Его ладоней жар

Он умирал...Он умирал…

 Как символ  благодати

 Распятье над землей

 За нас с тобой...За нас с тобой...

                 

Прошли тысячелетья, а мир,  как и тогда

Наполнен злобой, и  Бога  он не желает знать

Христова любовь спасет мир от зла.

 Надо о ней им скорее  сказать…

               Больше нет той любви.

                Жертвой что за многих стала

                Чище нет той крови,

                Крови , что  за нас проливалась

                

                 За меня! За тебя!

                Божий Сын там умирает.

                Боль греха, стыд греха

                Иисус там  за нас   принимает