Муза Неба

          ПОДРУЗІ

Цей дощ квітневий, він не назавжди,

Бо там за хмарами десь є весняне сонце.

І серденька заплакане віконце

Воно зігріє, і всміхнешся ти.

Ти не журися, тим, що хмарні дні

І звечора до ранку дощик сіє,

Десь є  підсніжник  щастя і надії,

Бог подарує диво це тобі.

Ще трохи і злетяться ластівки,

І принесуть тобі  на крилах сонце,

І защебечуть край твого віконця,

І хтось торкнеться серця і руки.

До того лиш омріяне прийде,

Хто вмів завжди  без нарікань чекати.

Хто в дощ і в  сніг не розучивсь сміятись,

Хто Небу щиро дякував за все.

Подружко мила, я тебе люблю!

І вірю в те, що станеш ти щаслива!

І що любові благодатна злива

Проллється з неба..Я про це молюсь.