Муза Неба

         МАМІ НА 70 РІЧЧЯ

Вже Сімдесят... Багато це, чи мало?

В порівнянні із Вічністю – лиш мить...

З них 38 з Богом мандрували,

У серці пісня вдячності  бринить.

Вам Сімдесят благословенних років,

Голівка біла, наче перший сніг,

Нелегко  дуже вже даються  кроки,

Ступила осінь на життя поріг.

Матусю люба, мамочко рідненька,

Не так важливо, скільки буде літ,

Чи будете Ви немічна й старенька,

Для нас же Ваша сивина – як цвіт.

Всміхнетеся , і усміхнеться небо,

Зажуритесь і в серці тьохне жаль

Нічого більше у житті не треба,

Лиш  плечі би не горбила печаль.

Цілуємо м»якесенькі долоні,

І як в дитинстві  тулимось до Вас,

Сини далеко, коло Вас лиш доні,

Таке життя , і для всього свій час.

За Вас, рідненька, дякуємо Богу,

Молитви Ваші бережуть в житті,

Нехай Господь благословить дорогу,

В здоров»ї, у любові й доброті.