ТОБІ
Вже осінь пряде веретеном дощі,
А в твоїх очах лазурове безмежжя,
А в тебе, в розвесненій юній душі,
Легесенький бриз обійма узбережжя.
Над світом осіннім звучить клавесин,
І сосни стоять, наче горді
бемолі.
І листя завіса – старий
кармазин...
А в тебе в душі – «До Елізи» - Бетховен.
Лягають на клавіші пальці Творця,
І долі твоєї - в руках партитура.
Що має початок, не має кінця,
І доля така не буває похмура.
Бурштинові краплі солодких надій
Застигли на віях , чекаючи Щастя,
Лети, не здавайся, надійся і мрій!
І з Божим натхненням усе тобі вдасться!
Комментариев нет:
Отправить комментарий