Часто носимо зло у грудях,
Хоч здаємось святі
на людях.
Часто судимо наших ближніх,
Забуваючи, - є
Всевишній.
Дуже гострі,
як скло, колючі,
Ранять серце слова болючі.
У душі залишають шрами,
Що не гояться і з роками.
Добротою багаті будем,
І відкриємо серце людям.
Не судити їх, а любити,
Так завжди поступав Спаситель.
Нам усім заповів Спаситель,
Свого ближнього не судити.
Краще будьмо для них бальзамом,
Що лікує сердечні рани.
Бог є Суддя,
Ні ти ні я
Не маєм права ближнього судити
Лиш співчуттям,
Торкатись ран
Молитися, прощати і любити.
Приспів: Різні долі, повні радості й тривог,
Та над кожною Один Великий Бог.
Справедливий Він і Праведний Суддя
Перед Ним колись постанем ти і я.
Тільки Богу віддамо останній звіт,
Як закінчиться мандрівка днів і літ.
Щоб
до неба не прийти цілком пустим
В
каятті тепер схилімось перед Ним.
Комментариев нет:
Отправить комментарий