Муза Неба

 МІСТО МОЄЇ ЛЮБОВІ

Місто моєї юності, місто моєї любові,

Як ми давно не бачились, рідне моє, з тобою

Як я давно не чула гомону твоїх вулиць,

Шуму дощів осінніх і поїздів прибулих

Як я давно не вдихала запах твоєї кави ,

 Як я  давно не читала вивісок твоїх яскравих

Скучила за тобою, снишся мені ночами…

Тужить  серденько моє  часто за Чернівцями

Площі твої в трояндах, ніжний акорд «Марічки»

Світло твоїх кав’ярень,  стрункість твоїх смерічок

Небо над Драмтеатром і Корабель на розі,

Срібних фонтанів каскади, смак особливий морозива

Все це про моє місто, про Чернівці чарІвні,

Де кожна душа барвиста, де кожна дівчИна – царівна,

Де в храмах лунають дзвони, де линуть молитви тихі,

В промінні, мов у короні місто моє притихло

За Чернівці молюся, тужу за Чернівцями,

Мрію, що повернУся, з ранніми журавлями

Пташкою знов полину через моря, океани

Рідного вітру  нап’юся, серденьку легше стане

Господи мій Всевишній, за Чернівці благаю,

Мир подаруй і спокій,  моєму рідному краю

Щоб на війні жахливій хлопці не помирали,

Щоб цілим серцем своїм волю Твою пізнали

Благослови, Владико, місто моєї любові

Милість Твоя велика, ради пролитої крові

Ти пригорни до серця , Ти подаруй надію

Вірю , у Тебе, Отче,  доля його жевріє