Муза Неба

ТОМУ ЩО ЛЮБОВ

Галактики в Твоїй  долоні,

Вершини гір,  морські безодні,

А Ти із  неба  на солому.

Чому в недолю ти прийшов? Бо Ти – ЛЮБОВ.

Для Тебе Ангели співали,

В одежу слави зодягали,

Ти ж до людей,  що розіп»яли…

Чому Твоя лилася кров? Бо Ти – ЛЮБОВ.

Приспів: Рука, Яка тримає Всесвіт

                Прибита цвяхом до хреста.

                На тій долоні світ накреслив

               Свій вирок для Царя Христа.

               «Чому?» - питаю знов і знов…

                Бо Ти – ЛЮБОВ.