Любов прибита до хреста цвяхами,
Кружляє зло над розп’яттям птахами.
Тернина впилася в чоло боляче ,
Ридає мати, під хрестом стоячи.
Той, Хто створив джерела вод –
спрагнений,
Хто був Причиною буття -
страчений
І впала Батьківська сльоза краплею,
А небо в розпачі дощем плакало.
Кров запеклася на устах зранених,
За грішних світу помирав Праведний,
Ярмо на душу налягло каменем,
Цар Вічності був смертю там вжалений.
Бог присуд виніс за гріхи Синові
Хоча не Він, а я була винною.
Вмирало на хресті Життя віддане,
Відкривши двері в небеса грішникам.
Христос є жертва за мій гріх,
Спасенна Кров’ю я святою.
Він серце убілив, як сніг,
І освятив його Собою.
Христос купив мені життя
В стражданнях й муках на
Голгофі,
Звеличую Його ім’я,
Вклоняюся Його любові. 
Комментариев нет:
Отправить комментарий