МОЇ ЧЕРНІВЦІ
Дрімають на світанку ліхтарі,
Цілує вітер пелюстки троянд.
Стрічають ранок рідні Чернівці,
У чистих росах, наче діамант.
Тут в камені симфонія звучить,
Тут Ратуша торкається зірок.
І скрипка тихо у дощах бринить,
Відлуння береже далекий крок...
Знов чорнобривців гіркуватий щем
Тривожить душі тих, хто вдалині...
Всміхнулось місто, звінчане дощем...
Воно, як серце, що живе в мені...
Візьми його, мій Господи в долоні...
Бо затишок лише в Твоїй руці.
В промінні сонця, наче у короні...
Благослови, о Боже, Чернівці!
Нехай сміються безтурботно діти,
Хай буде місце радісним пісням.
Нехай коханим тут дарують квіти, -
Дай добру долю нашим Чернівцям!
Комментариев нет:
Отправить комментарий