Коханій від нареченого
.
Любове моя кароока,
Ластівко рідна моя..
Стільки змарнованих років,
Ті, що без тебе жив я...
Весни без тебе минали,
Осені лили дощі...
Серце тебе лиш чекало.
Порожньо було в душі.
Сталося радісне диво, -
Ти в мою долю прийшла,
Тепла ,як сонячна злива,
Свято душі принесла.
Твою маленьку долоню
Ніжно тримаю в руці.
Хочу назавжди з тобою
Поруч іти у житті.
Хочу до старості нести
Трепетне це почуття.
Щоб відчувати , як пісню
Серденька твого биття.
Комментариев нет:
Отправить комментарий