СИНОВІ В ДЕНЬ ВЕСІЛЛЯ.
З рідного гніздечка відпускаю
Перше пташеня – тебе, мій сину,
Господа про доленьку благаю,
Щоб вас вів через земну долину.
Від колиски аж до дня вінчання,
З перших кроків до цієї миті.
Мамине єдине лиш бажання,
На світанку і в нічній молитві.
Щоб Господь вас огортав Любов’ю,
Щоб світив кохання стиглі зорі.
Все життя наповнив би Собою,
Маяком щоб був в життєвім морі.
Проросте вздовж вашої дороги
Тепла м’ята чи стебло полину.
Та за все ви вдячні будьте Богу,
Бо таке життя, мій любий сину.
Будеш йти шовковою травою,
Чи ступати боляче по бритві...
Пам’ятай, що скрізь завжди з тобою
У житті йде мамина молитва.
Дай вам щастя, діточки кохані,
Щоб гніздечко звили ви в любові,
Щоб любити, так, як в день вінчання
Все життя ви були би готові.
Комментариев нет:
Отправить комментарий