Донечці
Ти – Ангелятко біле і невинне,
Ти – ясне наше сонечко беззубе.
Найперше, найсолодше і єдине,
Якби ти знала, як тебе ми любим.
Цілую твої пальчики маленькі,
І золотий пушок м’який і теплий.
Стискаєш кулачки, береш у жменьки,
І від любові серце моє терпне.
Скажи, кому всміхаєшся, дитинко?
Чи Ангелам, що над тобою стали,
Чи тій прилиплій до вікна сніжинці,
Чи може рідних уві сні впізнала?
Спи, наше щастя. Вечір наступає…
І сніг вкриває землю так красиво.
Ти ще маленька, а я вже благаю
Для тебе в Бога, доленьку щасливу
Комментариев нет:
Отправить комментарий