НЕ БІЙСЯ БУТИ ДОБРОЮ...
Не бійся бути доброю на світі,
Умій від серця щирого прощати,
Прощати так, як вміють тільки діти,
Щоб у вчорашнє більше не вертати.
Умій любити так, як люблять діти,
Щоб без умов, без комплексів, без здачі,
Щоби не йти, не бігти, а..летіти
Коли хтось поруч безутішно плаче.
Вмій забувати гіркоту полинну,
Щоби образи в серці не таїти,
Бо ми не Ангели, ми загубили крила
Ще там в раю, як почали грішити.
Як серце чиєсь зранене побачиш,
Що при дорозі все стікає кров»ю,
Не бійся, що себе усю розтратиш,
А нахилися з щирою любов»ю.
Не поспішай ніколи говорити,
Вмій слухати, проникнутися болем,
Чи радістю чиєюсь засвітитись,
Як серце друга тихо заговорить…
Тебе Господь створив, щоби любила,
Щоб добротою в світі цім світити,
Бог іноді нам позичає крила,
Щоби літати, не лише ходити.
Не бійся залишати всюди квіти,
Рожеві, білі, жовті і червоні,
Бо скрізь колючі кактуси по світу,
А треба і фіалок, півоній.
А наостанок, знову побажаю
Прощати і любити і радіти,
Роки нас від дитинства віддаляють,
Але простими лишимось, як діти!
Комментариев нет:
Отправить комментарий