Муза Неба

           ПАМ"ЯТІ ТАНЮШІ ГАВРИЛОВОЇ - БУРЛАКИ

 Вона ввійшла у небо красива, ясноока,

І Ангели з квітками її зустріли там,

Вона  Христа вже бачить,Він їй  дарує спокій,

Як шкода, що не видно, - вона всміхнулась нам.

 Її, немов троянду, Бог зрізав серед ночі,

І до Свого букету небесного приклав,

Таку прекрасну й юну,аж серденько тріпоче,

Як в День вінчання – білу,крізь дим до Себе взяв.

А тут безмірний смуток, тут серце рідних навпіл,

Тут квіти, квіти, квіти...і чорний цілий світ,

А тут з очей і серця солоні  болю краплі,

З землі до неба взятий  душі весняний цвіт

На світі слів немає, щоб втішити у горі,

Як бідна наша мова у непоправний час,

Серед біди й безсилля  встають поперек гори,

Хай підкріпить, розрадить  Правиця Отча вас.

Минуть літа і зими, і осені і весни,

Настане наша зустріч, прийде той світлий день,

Побачимо  ми рідних в нових тілах воскреслих,

Не плачте, лиш надійтесь,прийде той день..прийде

  5 вересня 2014