Ми малюємо у мріях на піску
Своє щастя, свою радість, свою долю.
І несемо у молитвах лиш Христу
Свою віру, і надію, й розпач болю.
Бог назустріч посилає вітерець,
Теплу хвилю благодаті і спокою
І змиває з наших зболених сердець
Про любов уяви Отчою рукою…
Ну а потім на скалі малює Сам
Нашу долю, що є краща сподівання.
Не під силу змити
вітру, ні дощам,
Не на рік, а назавжди дає Кохання.
Не дивися, що подружкам «повезло»,
Татко твій готує щастя не пісочне..
Знає Він, як ти скучаєш за теплом,
Все прийде у час, що визначений
ТОЧНО!
Комментариев нет:
Отправить комментарий