Муза Неба

Несуть подарунки Христу на Різдво.
Золото святості, ладан молитви.
Смирну впокорення, доблесть у битвах,
Душ поклоніння, хвалу й торжество!

Я до ясел своє серце несу,
Більших коштовнестей в мене немає,
Тихо в куточку коліна схиляю,
І споглядаю Різдвяну красу.

А я к розійдуться гості поважні,
Стане тихенько в старенькім хліву,
Серце скраєчку своє покладу,
Змучене трошки, та зате справжнє.

В ньому є бісер усіх моїх сліз,
Сліз боротьби, і молитви спокути,
Радості ноти і смутки забуті,
Болю стокатто і щастя реприз.

Непоказним є даруночок мій,
Поряд є золото, ладан і смирна,
Я ж подарую Ісусові вірність,
Що проростає у серці моїм.

Хай воно лишиться в Нього назавжди,
Повна безпека в долонях Його,
Тільки таким є для мене Різдво,
Тут на соломі мій Цар, він є спражній!