***

Короткі дні летять, немов стріла…
Весна рожева. а за нею літо…
Вже осені бринить тонка струна,
І знову сріблом снігу все покрито…
А ми щодня кудись все спішимо…
І тих, хто поруч рідко помічаєм.
В серцях своїх турботу несемо.
Когось обняти ніжно не встигаєм…

Сльозинку чисту в маминих очах.
І заспане личко малої доні…
Цілунок на коханого устах,
І теплу ніжність в дорогих долонях..
Ми так до цього звикли у житті.
Ми інколи цього не помічаєм…
А потім гірко плачемо тоді,
Коли самотність раптом відчуваєм!

Давайте один одного любити!
І пам»ятати теплоту очей…
Давайте один одним дорожити!
І відкривати серце до людей!
Життя земне коротке, наче постріл!
Як мить польоту зірки уночі…
Ми на землі всього лиш тільки гості!
Коханими серцями дорожіть!