На Голгофу веде кам’яниста дорога
Тінь з хрестом на розпеченім сонцем піску
Заплітаються стомлено зранені ноги,
Краплі крові горять на терновім вінку.
На Ісуса покладено гріх всього світу
Він є важчий за хрест. Він додолу зігнув
Його тіло роздерте, і ранами вкрите
Біль розлуки з Отцем Син душею відчув...
В сльозах схиляюсь мовчки на коліна.
Губами доторкаюся Його ніг,
Христа на смерть веде моя провина,
І плечі тисне мій одвічний гріх.
Я немов той розбійник, що справа розп’ятий ,
Лиш єдине шепочу:” Я винна, не Ти...
Від людей мені прощення марно чекати..
Ти Один Милосердний, о, Боже, прости...”
Я відчула Твій погляд у зболену душу
Він безмовно шепоче: “Прощаю тобі...”
Вдячне серце до ніг Твоїх мовчки приношу...
Я віднині Твоя... Ти віднині лиш мій....
Я під хрестом Голгофським народилась,
І там душа зробила перший крок...
Для мене небо над хрестом відкрилось,
Там серце заховав в обійми Бог...
Комментариев нет:
Отправить комментарий