До Бога підношу вечірню молитву,
Як сонце закотиться тихо за гори.
Як зіроньку в небі лиш трішечки видно,
Я змученим серцем здіймаюся вгору.
Душа, як бандура журливо співає.
Торкається вітер її полиновий.
І бачить мій Батько, і чує, і знає
Ту лагідну пісню мою вечорову.
Бринять зачаровано струни молитви,
І вдячна сльоза випромінює радість.
Я серце своє залишаю відкритим,
Хай Небо наповнить його благодаттю.
Вечірня молитва, вечірня подяка
Хай лине до Бога від щирого серця.
Розійдуться хмари, розсіється мряка.
І Бог на благання моє озоветься
Комментариев нет:
Отправить комментарий