ВЕЛИКОДНЯ ПОДЯКА.
Я прокинусь сьогодні раніше, ніж звичної днини,
Я піду босоніж у м’яку прохолодну отаву.
Соловейка заслухаюсь, що десь співає в долині
І душа моя знайде свою великодню октаву.
Я вже більш не шукатиму мертвого в гробі Ісуса,
Як шукали Марії сполохані тихим тим ранком..
Бо я знаю – Живий Він, до серця Він мого торкнувся
Ще тоді, у зневіри далекому хмурім світанку.
Я не буду вже плакати – висушив Він мої сльози
Я не буду вже стукати в темну холодну печеру,
Він на вірші змінив моїх буднів заплакану прозу,
Він Своїм воскресінням до неба відкрив мені двері.
Я лише назбираю для Нього букетик фіалок,
Що не встигли розкритися після весняної ночі.
І ці пахощі ніжні загорну у білий серпанок,
Подарую Ісусу, заглянувши глибоко в очі...
Бо ці очі, колись у душі розтопили всю кригу,
Бо ці очі ввібрали у себе полинну зажуру.
З них за мене колись чисті сльози з любов’ю котились
Глибину незбагненну я серцем повік не забуду.
Величає душа моя Господа радісним співом!
Найчистіші акорди у струнах квітневих знайду я.
Сколихнув сонну землю Свого воскресіння Він дивом!
Він воскрес! Алілуя Христу! Алілуя!
25 квітня 2008р
Комментариев нет:
Отправить комментарий