Мої Чернівці
Особливий шарм у Чернівців, -
Музика, застигла у камінні...
Світле піанісимо дощів,
І гілля кленового сплетіння....
Загадкове сяйво ліхтарів,
Неповторна велич Драмтеатру...
Дім – корабель, що сюди заплив
І спинився на почесну варту...
Райдужна мозаїка дахів
Резиденції Митрополитів,
Золото церковних куполів,
Двері храмів, що для всіх відкриті..
Надвечір’ям тихим так люблю,
Вуличками сонними бродити...
Й душу, відкриваючи свою,
Господу за Чернівці молитись.
Щоб горіло в кожному вікні
Світло миру, доброти й надії.
Хай у дні похмурі і ясні
У серцях людських любов жевріє...
Хай розлук не буде і біди,
Сліз і одинокості і горя...
Щоби до перону поїзди
Зустрічей тепло везли з собою.
Щоби не сивіли матері
Передчасно від страшного болю,
Щоб сини, мов ранні журавлі
Повертались зі світів додому.
Хай Господня Батьківська рука
Зберігає Чернівці від лиха..
Щоб, як змовкне денна суєта,
До небес неслась молитва тиха...
За дітей, за молодь, за батьків...
За щоденний хліб, за чисту воду.
Що нарешті після довгих днів
Дарував омріяну свободу...
Отче наш, Великий і Святий,
Хай у всьому буде Твоя воля.
Щедро милість Ти Свою пролий,
Чернівцям даруй щасливу долю!
жовтень 2008
Комментариев нет:
Отправить комментарий