В очах людини цілий її світ –
Поезія душі і буднів проза,
І першого кохання білий цвіт,
І безнадія, спалена морозом
В них сльози втрати й радість перемог,
І сподівання і хитка надія.
Солодке щастя й гіркота тривог,
Весняна повінь або суховії.
Та серед багатьох людських очей,
Є очі, повні ласки й милосердя
Христові очі, що крізь тьму ночей.
Нам принесли в собі частинку неба
В очах Христових – посмішка Отця,
В Його зіницях прощення і
милість,
У них тріумф тернового вінця,
В
них жертва крові, що за нас пролилась.
В очах Його і велич й простота,
Різдва кантата й реквієм Голгофи,
І воскресіння музика свята
І вознесіння незабутні строфи
Очі Христові, очі любові,
Людям дарують тільки добро
Очі Христові, Вічності зорі,
В душу вливають дивне тепло
В небі ті очі скоро побачу,
Ніжно всміхнеться мені Ісус,
Тоді від щастя раптом заплачу,
Серцем до Нього там пригорнусь
Комментариев нет:
Отправить комментарий