СИРОТА
Хто заступиться
за сироту, хто зігріє?
У годину недолі страшну зрозуміє…
Хто сльозинку зітре із очей? Хто потішить?
Хто пригорне до своїх грудей? Заколише…
Кожний вечір
когось у вікно виглядає
Мабуть, матінку
свою давно все чекає.
Крізь самотність
холодних дощів Божі очі
Ніжно дивляться в
вікна душі серед ночі.
Бог заступиться за
сироту, обігріє.
І молитву дитячу
просту зрозуміє.
Довгождані і
сонячні дні подарує
І бажання сердечні усі
Він почує…
Сирота – при дорозі трава ,
Хоч забута людьми, та жива.
Лиш у Божих руках
її доля.
Не минайте малу сироту,
Подаруйте любов й доброту,
Розтопіть крижану самоту її болю.
Комментариев нет:
Отправить комментарий