Поїзди прибувають за розкладом,
Мерехтить за вагоном вагон,
Пасажирів привозячи поспіхом.
Кожен має призначений строк
Хто короткий, хто часом насичений,
У відрядження чистий листок,
Самим Богом підписаний.
Рельси…рельси…перетинаються
В небі…В небі…Знов зустрічаються…
Когось довго чекає рідня,
Із букетом в руках, виглядаючи…
Хтось, зійшовши, іде навмання,
Комусь зовсім ніхто не всміхається
Перехрестями різних доріг
Чиєсь тихе життя починається,
І, ступивши на долі поріг,
На перон озирається
Долі..Долі..Перетинаються
Рідко…Рідко… Знов зустрічаються.
А коли відправлятись пора,
Знову квіти і сльози розлучення,
Хто в плацкарті , а хто в Екстраклас
І стоять на пероні засмучені…
Лише кличуть старі ліхтарі
До скупого жевріння опівночі,
На табло мерехтять угорі
Зблиски Вічності…
Комментариев нет:
Отправить комментарий