Мамине вікно світиться теплом, там живе любов!
Дітвора мала в хаті тій росла, в батька під крилом.
Пролітали дні, наче журавлі, тихо час минав,
В»янули квітки, сивіли батьки, вітер сни гойдав…
Диким споришем поросли стежки, тихо у дворі,
Тільки скрипалем зазвучав цвіркун у густій траві.
В маминих очах забринить сльоза, скотиться в траву.
Спомини торкнуть десь у глибині пам»яті струну…
Скільки було їх, милих і смішних, рідних, дорогих!
Виросли усі, полетіли в світ, сумно так без них!
Вродять восени яблуні рясні, айстри зацвітуть,
Вернуться сюди дочки і сини, маму обіймуть…
Летять діточки, летять
У світ від рідного гнізда.
Рожеві мальви розцвіли
край рідного вікна.
мама задивилась з-під руки,у даль…
В очах її бринить туга і тихий жаль…
Комментариев нет:
Отправить комментарий