пятница, 16 декабря 2011 г.

КОЛИ ВМИРАЄ МАМА...
На смерть Наталі Рудько
Замовкли в хаті мамині молитви,
Не чути більше тихих її слів,
Лежить старенька Біблія закрита,
Вазон на підвіконнику відцвів.

Лиш на підлозі килимок прим»ятий,
Де на колінах плакала вона,
Лиш пахне нею кожен кутик в хаті,
Так, ніби вийшла й вернеться вона.

Та серце мами битись перестало,
Це серце дарувало теплоту,
Воно і розуміло і прощало,
І рідні імена несло Христу.

Тепер у хаті порожньо і тихо,
Немов за обрій сонечко зайшло...
Так холодно, журливо і незвично,
Гілки безлисті б»ються у вікно.

А з фотографії сміються її очі,
Любимі, рідні, милі, дорогі...
Вони, немов сказати рідним хочуть:
«Я вже з Ісусом...Мій скінчився біль...»

Так, вона там, вона з Христом на небі,
Усміхнена, красива, молода...
Відмучилась, відплакала...Не треба
Їй більше ліків, - там жива вода...

А тут осінній дощ тихенько плаче,
Тут рідним заспокоєння нема.
Вмирає мама, світ стає інакшим,
Вмирає мама , у душі пітьма...
23-24 жовтня 2011р

6 комментариев:

Unknown комментирует...

Дуже зворушливий вірш. Серце розривається від правдивих слів.
Дякую!

Unknown комментирует...

Без сліз не .прочитаєш правдиві рчдочки .дякую

Unknown комментирует...

Нехай земля буде пухом.Вічна їй пам'ять...

Unknown комментирует...

Вічная пам'ять... перечитую і плачу так як в самої мами вже 14 років немає...

Unknown комментирует...

Дякую дуже Вам за вірш. Почуття, які я відчувала, коли втрачала маму, і з якими прожила вже 12 років без матусі, Ви передали словами глибокими, зворушливими... Дякую! Царство Небесне, Вічна пам'ять мамам, що пішли в інший світ...

Unknown комментирует...

Дякую, що читаєте