Не кажіть, що колись там розсудить Господь,
Чи спасені Ви... Не кажіть...
Бог сьогодні дав день..Ви сьогодні живі.
Тож сьогоднішнім днем дорожіть.
Хоче чути Господь покаяння слова
Ще при доброму розумі тут на землі.
Бо по той бік могили вже шансу нема,
Тут вирішуєм долю самі.
Не кажіть:» Я не вбив, я не вкрав, не спалив..»
Хіба мало без цього гріхів?
Чи за праведних кров наш Спаситель пролив?
Чи за праведних муки терпів?
Бог від нас не чекає ні жертв, ні постів,
Лиш любові...Як батько в дітей.
Він лиш хоче почути – «Я каюсь..прости...»
Далі Сам по життю поведе.
Ви вагаєтесь :»Хто зна, як правильно йти?
Кожен кличе... І повно скрізь вір..»
А Ви просто спиніться. Нікуди не йдіть.
По – дитячому Богу повіривши.
Помоліться в сльозах, хай лиш Ви і Господь
Буде в хаті в той час – все Йому розкажіть.
Ви вже майже ішли... Та вертались не раз,
Як болять нерішучі сліди...
Не баріться, а раптом не встигнете Ви...
Стільки кожного дня помирає людей...
Ще один літній день.. Ще сьогодні не Ви...
Світить сонце Господь і чекає...Прийдіть...
Комментариев нет:
Отправить комментарий