Дні облітають...Часу нема...
Кроками міряєм відстань коротку,що Бог нам дає,
Весни шуміли......А вже зима...
Скільки дощів благодатних пролили святі небеса,
Серце співало Богу хвалу...
Скільки від болю гіркого в безсиллі ридала душа,
Тихо молилась...Тільки Йому....
Скільки змарновано часу і скільки прогаяних днів,
Вже не повернеш...Як би не жаль...
Скільки розбитих сердець і несказаних лагідних слів,
Час не прощає... Пізня печаль...
Ще один рік...Милістю Бога дарований нам
Тут на землі...Ще один крок...
Ми ще живі...Світ ще відкритий є нашим очам,
Ще один рік...Дає Господь
Боже, прости... Все, що не встигли зробити ми знов,
Милість яви... Ще один раз...
Ти лиш Один можеш до нас проявити любов,
Благаєм ми...Помилуй нас..
Комментариев нет:
Отправить комментарий