воскресенье, 4 сентября 2011 г.
З Тобою стрічаю день,
І душу вбираю в спів,
Віночок своїх пісень
Несу до Престолу див!
Торкну камертон стебла,
Послухаю дзвін роси,
І вранішні два крила,
Здіймуться, як паруси.
Твого милосердя цвіт
Дарую усім навкруг,
Радію, що бачу світ,
Радію, що Ти мій Друг!
З Тобою стрічаю день,
І вірю, Ти поруч йдеш,
Такого, як є мене
На Своїх руках несеш.
Впаде суєта до ніг,
У спеці важкого дня...
Поміж багатьох доріг,
Знайду ту стежину я..
Де в затишку від вітрів
Чекаєш мене, Ісус
Забувши про втому днів
Долонь Твоїх серцем торкнусь.
Нехай десь вирує світ,
Хай натовп кудись біжить,
А я лиш Тобі, Господь,
Присвячую кожну мить.
Вгамується суєта,
І стане спокійним день,
І зникне кудись журба,
Прославлю я знов Тебе.
Як вечір накине шаль
До Тебе я знов схилюсь,
Заграє у небі Скрипаль
В обіймах Твоїх засну...
І Ангел із висоти,
Накриє мене крилом,
Господь, наді мною Ти,
І серденьку так тепло...
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
Комментариев нет:
Отправить комментарий