ВИШИВАНКА ЖИТТЯ
Відбриніла струна у дитинстві твоїм волошковім
І вже юність сьогодні дарує Любові квітки.
Посміхнулась тобі ніжна зіронька та світанкова,
У віночок сплелися весняні і чисті роки.
Наче білі хмаринки
Відлетіло за обрій дитинство,
За весною йде літо,
А за ним золотий листопад,
Хай у серце не б»ють
Непривітні й колючі крижинки,
Лише теплі дощі, лише добрих бажань зорепад.
Буде витися стежка в квітучих п»яннких полонинах.
Чи між диких ожин серед скель і обривів гірських.
Нехай серденько пташкою в небо до Господа лине,
Бо Він крила надії Єдиний лиш може зміцнить.
Як важливо в житті кожен день, як малий чорнобривець,
Вишиваючи долю, вплытати в мереживо днів,
Щоб у Вічності Божій побачити сонячне диво –
Вишиванку життя, що Ісусу колись присвятив.
Комментариев нет:
Отправить комментарий