Муза Неба

ОСТАННЯ ВЕЧЕРЯ

"Мир Свій Я вам даю" - казав до них Христос
А їх дванадцять слухали в світлиці.
Синіло небо у Його зіницях,
І сходив мир в серця дванадцятьох.

І наповняв, як мирро їхні душі,
І так хотілось бути їм з Христом
Усю цю ніч...Та ще не знав ніхто,
Що це останній вечір з Ісусом.

А Він ламав опріснок перед ними,
І кожному з любов"ю подавав,
"Це Моє Тіло - тихо промовляв,
Що за всіх вас ось - ось буде ломиме."

І кожен, простягаючи долоню,
Приймав шматочок і до рота клав.
І Юда очі мовчки опускав,
Він план про зраду мав вже на сьогодні.

А потім чашу Вчитель їм подав,
І виноградний аромат рознісся,
По всій світлиці...Ісус підвівся,
І поглядом обвівши їх сказав:

"Це Моя Кров, - вона за вас проллється,
Ви Чашу Заповіту цю прийміть,
І між собою нині розділіть"
І прийняли дванадцять щирим серцем.

Сьогодні так Христос прощався з ними,
Це був для них останній спільний вечір,
В цю ніч Його візьмуть, скривавлять плечі,
І поведуть стежинами нічними...

"Мир СВій Я вам даю..." - ці дорогі слова
Через століття й нам звучать сьогодні.
Цей Хліб і це Вино - то жертва є Господня,
З благоговінням знов схиляється душа...